МАГАЗИН ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ТОВАРОВ ДЛЯ ДЕТЕЙ
KUMKA.COM.UA
 

Киев, бул. Дружбы народов, 12 тел.: (044)224-60-07

 

Статьи

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОБНИЦТВА СЛІНГІВ DIDYMOS

Як виробляються слінги Didymos 

  Ми закупляємо бавовну-сирець, вирощувану переважно на полях Єгипту, Туреччини та Індонезії з використанням методу біологічного контролю, тобто на цих полях не використовуються пестициди й штучні добрива. Через те, що бавовну збирають вручну, відпадає необхідність у застосуванні дефоліантів (речовин, які знищують листя), що поліпшує якість бавовни. При машинному збиранні існує необхідність в обробці хімічними дефоліантами, щоб разом з бавовною не попадало листя.

Експерти і сьогодні не мають одностайної думки щодо впливу хімічних залишків у тканині на здоров'я людини. Однак, залишається очевидним, що працівники, зайняті на полях, де використовуються пестициди й дефоліанти, страждають від регулярного впливу випарів пестицидів і вдихання пилу дефоліантів під час збирання врожаю.

производство слингов Didymos Не має значення, наскільки чистою є сама бавовна, якщо при подальшій її обробці використовуються шкідливі речовини. Звичайно, будь-які речовини, натуральні чи штучні, можуть викликати подразнення або навіть алергійні реакції при контакті зі шкірою. Наявність або відсутність такої реакції залежить від індивідуальної чутливості кожної людини. Тому необхідно забезпечити мінімально можливе використання добавок на кожній стадії переробки. Більшість із них можна не використовувати зовсім. Так звана «фінішна обробка» (апретура, обробка) найчастіше є небезпечною, а у більшості випадків і непотрібною.

 Уважний читач напевно зацікавився, а навіщо взагалі використовують ці речовини, якщо без них можна обійтися, до того ж вони лише збільшують вартість виробів. Відповідь проста – вони заощаджують чималі кошти у процесі виробництва, набагато більші, ніж їх собівартість. Від шліхтування, що полегшує процес прядіння, до апретування для полегшення прасування використовується чимало добавок – і деякі зовсім не корисні. Так, наприклад, оптичне збільшення яскравості кольорових ниток не має сенсу, але використовується для того, щоб не виготовляти, не зберігати й не використовувати кілька видів пряжі.

Те, без чого не можемо обійтися навіть ми – це барвистість. Без неї речі згодом стають нудними й тусклими. Для досягнення яскравих кольорів ми гарантовано використовуємо якісні барвники, хоч трохи й обмежуємо палітру використовуваних кольорів.

 Ми дотримуємося таких критеріїв:

1. Барвники мають бути настільки чистими, наскільки це можливо. В ідеалі вони повинні складатися лише з одного інгредієнта, тому що кожний додатковий інгредієнт – це потенційний алерген.

2. Барвники не повинні містити шкідливих домішок (наприклад, галогенів або важких металів).

3. Фарбування повинно бути стійким, у протилежному разі барвник може потрапити на шкіру.

 Фарби рослинного походження не відповідають першому критерію, а третьому – при фарбуванні ниток із вмістом протеїну (вовна й шовк). Ми згадуємо про це окремо тому, що нас часто запитують, чому ми не використовуємо рослинні пігменти для фарбування.

Крім бавовни ми дуже любимо використовувати льон і прядиво, тому що обидві ці рослини ростуть буквально в нас під ногами і можуть екстенсивно культивуватися. Інакше кажучи, обидві ці рослини ростуть майже як бур'ян і не потребують пестицидів і добрив. Однак, наскільки вони є простими для вирощування, настільки ж складні при подальшій обробці. Потрібно значні механічні зусилля, щоб перетворити грубе стебло у пухнасту нитку, – і це є однією із причин досить високої вартості лляних і прядив'яних тканин порівняно з бавовняними. 

 Не важливо, що бавовна надходить з Перу, льон –  з Англії, а прядиво з Бадена: всі решта стадій виробництва –  від прядіння нитки до фінального упаковування –  здійснюються у південній Німеччині або Австрії. Це дозволяє уникнути транспортних витрат і гарантує єдино високу якість наших товарів.

 

Чому слінги Didymos виробляються в Німеччині.

Виробництво в Індії.  Чому ні?

Дивлячись на наші ціни, клієнти іноді дивуються, чому ми не налагодимо  виробництво в країнах з так званою “дешевою робочою силою”. Тоді б ми могли продавати дитячі слінги набагато дешевше. На перший погляд, це звучить привабливо, але при глибшому аналізі відкривається багато проблем, які ми пояснимо далі детальніше. Сподіваємося на ваше терпіння.

 Для прикладу візьмемо Індію.
Коли світовий попит на дешеву бавовну-сирець (бавовняну вату) став зростати, індійські фермери замість інших рослинних культур почали вирощувати бавовну. Бавовна почала приносити непоганий прибуток. І це призвело до того, що її плантації поширилися по всій Індії, а у південно-індійському графстві Андхра Прадеш з’явилася ціла зона, засіяна бавовником.
Згодом на бавовникових полях з’явилися шкідники цієї культури, яким дуже сподобався  індійський клімат, вони починають інтенсивно поширюватися на монокультурі й потихеньку стають несприйнятливими до інсектицидів (засобам від комах). І сьогодні індійські фермери готові використовувати все що завгодно, аби тільки зупинити поширення шкідників на своїх полях.  Навіть шкідливі отрутохімікати, що вже заборонені в Європі, ідуть у хід, хоч від них страждають самі фермери. І багато з тих, хто зайнятий на переробці бавовни-сирцю, помирають у молодому віці від шкідливих випарів.

 Є й інша причина низької життєздатності  індійських бавовникових фермерів – боргова пастка. Засоби для знищення комах (інсектициди) коштують надто дорого, бо виробляються у розвинених країнах. Дуже часто фермер змушений віддавати майбутній урожай у заставу постачальникові інсектицидів ще до його посіву. І тому він уже не може займатися вирощуванням інших культур, крім бавовни. Дехто з фермерів лише після збору врожаю розуміє, що залишився ні з чим, а тому воліє сам на себе накласти руки.
Ця система, названа соціологами “борговим рабством”, у зв'язку із глобалізацією перекинулася також і на інші сфери індійської текстильної промисловості. 
Для прядіння потрібно мати ткацький верстат. Продавець надає кредит, організовує поставки і забирає готову продукцію, але, як і належить, на своїх умовах – за своєю ціною. Від цього моменту ткач працює виключно на відсотки. А його товар продається у розвинених країнах з ярликом “Ручна робота. Вироблено в Індії”.
Ще одна проблема стосується води.
Бавовнику для його росту і дозрівання цілком вистачає поверхневих ґрунтових вод, якщо вони не дуже забруднені. Однак для всіх інших стадій переробки бавовни необхідно мати чисту воду, а побічним продуктом виробництва є забруднені води. Фарбувальні фабрики в Індії рідко використовують закриту систему водопостачання і неочищені стічні води зливають безпосередньо у природні водойми.
Значна кількість води використовується для кількаразового промивання сировини на конвеєрі. Щоб кінцевий продукт відповідав хоча б прийнятому у нас стандарту “Цкотекс Стандарт 100”, вищеназвані шкідливі речовини мають бути повністю вимиті із тканини. Це можливо лише з використанням великої кількості чистої води.
І тут знову “по рахунку” платять бідняки. Ділки швидко зміркували, як перетворити дефіцит води у гроші. Багато працюючих родин витрачають одну третину своїх доходів на питну воду.

 Чому індійський уряд все це дозволяє? А тому, що також потрапило у боргове рабство і залежить від експорту. У світі, де править жадоба до наживи, урядове регулювання цін має мало шансів.  І якщо Індія стане занадто дорогою, ненажерлива саранча від ринкової економіки спрямує свої погляди на Бангладеш або Буркіна Фасо.

 Кілька великих німецьких торговельних комбінатів зі шляхетною метою намагалися вплинути на індійських лідерів. На жаль, без особливого успіху: якщо Ви платите за товар дорожче, щоб забезпечити певні соціальні стандарти, деякі місцеві ділки знаходять спосіб направити ваші гроші у свою кишеню. А під час щорічних перевірок контролера з Німеччини дітей, що працюють на прядильних фабриках, швидко звідти виводять, а завод з очищення стічних вод перестає працювати у зв'язку із профілактичним ремонтом.
Нерозбірливість у засобах і безпринципність призводять до того, що винуватець знаходить зовнішнє виправдання для своїх дій. Індійський визискувач виправдує себе тим, що ці умови нав'язані йому європейськими замовниками, бо якби він вів справи з індійськими замовниками, то його бізнес був би меншим, але чеснішим.
Саме тому ми робимо слінги DIDYMOS там, де їх  і продаємо.

Ми регулярно перераховуємо кошти благодійним організаціям для поліпшення умов життя у незаможних країнах. Ці організації працюють спеціально з дітьми і для дітей, а тому відзначені знаком DZI.

Інформація представлена сайтом http://www.didymos.com.ua/

Слінг-шарф Didymos >>>